Зарегистрирован: 14.01.2015 Последнее посещение: 29.03.2024 Имя: Сергей Возраст: 51 Сообщения: 2712 Откуда: КиевАвтомобиль: jeep cherokee XJ 2.1 td"Bubochka"
Добавлено: Чт 09 Марта, 2017 11:47 Заголовок сообщения: Зі святом!
Багато років і століть всяка нечисть лізла до нас.
Скільки поганців полягло тут.
Може тому наша земля така родюча?
Та Бог з ним.
Люди не втратили гордості.
Люди не втратили самоповаги.
Люди йдуть на самопожертву.
Люди віддають останнє.
Люди віддають найдорожче.
Подіі останніх років стали лакмусовим папірцем для націі.
Багатьох довелося просто викреслити із свого життя.
Зате ті хто лишились-перевірені і надійні.
Воля і свобода не на плакатах не в книжках.
Вона у мізках.
І в серцях.
Слава Украіні! _________________ Я не одинок -я одиночка
Зарегистрирован: 17.07.2008 Последнее посещение: 07.12.2020 Имя: Олег Возраст: 52 († 2022 ) Сообщения: 5972 Откуда: Odessa UAАвтомобиль: Cherokee Sport KJ 2003 2.4 MT 249 T-case upgraded by Механик ... был ...
Добавлено: Чт 09 Марта, 2017 21:03 Заголовок сообщения: Зі святом!
... в житті кожного з нас, або в минулому або в сьогоденні, є такі речі, котрі викликають подвійні почуття, ну начебто коли твоя теща на твоєму ж авто летить до кювета ...
... так от по-перше: сором ... хоча в першу чергу, це почуття повинно було виникнути у мого батька- етнічного українця з Поділля ...
... по-друге: гордість ... за те, що в 10-му, тобто останньому тоді класі, кожен мій однокласник знав, що перекласти з російської на українську та навпаки, з 34-х учнів міг тільки один ...
... от таки почуття ... коли я дивлюся в атестат про закінчення середньої школи, де напроти "Українська мова" і "Українська література" написано - "Не вивчав" ...
Добавлено: Пт 10 Марта, 2017 21:34 Заголовок сообщения: Зі святом!
актуально як і тоді(((
твір геніальний
Цитата:
У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,—
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка, підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки,—
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; «Нехай,— каже,—
Може, так і треба».
Так і треба! бо немає
Господа на небі!
А ви в ярмі падаєте
Та якогось раю
На тім світі благаєте?
Немає! немає!
Шкода й праці. Схаменіться:
Усі на сім світі —
І царята і старчата —
Адамові діти.
І той... і той... а що ж то я?!
Ось що, добрі люди:
Я гуляю, бенкетую
В неділю і в будень.
А вам нудно! жалкуєте!
Єй-богу, не чую,
І не кричіть! Я свою п'ю,
А не кров людськую!
...
Ты не можешь начинать темы Ты не можешь отвечать на сообщения Ты не можешь редактировать свои сообщения Ты не можешь удалять свои сообщения Ты не можешь голосовать в опросах Вы не можете вкладывать файлы Вы не можете скачивать файлы